Індустрія 4.0 та українська промисловість: як скоротити технологічний розрив?

Захід зібрав разом представників компаній із сектора хай-тек та українських промислових підприємств. Сьогодні світові економісти говорять про початок Четвертої індустріальної революції, коли промисловість усе більше використовує інтелектуальний потенціал креативних кластерів та компаній, задіяних у сфері інформаційних технологій. В Україні доступні практично всі найсучасніші ІТ-технології й є значна кількість розробників, які успішно використовують їх для закордонних замовників. Але чому передові технології не впроваджуються на вітчизняних підприємствах? Що потрібно зробити гравцям хай-тек-ринків, щоб Індустріальна революція 4.0 стала для України реальністю та запорукою зростання?

Учасники дискусії були солідарні в тому, що Україна має потужний людський капітал і наша ІТ-галузь першою зуміла використати цей фактор. Тому сфера ІТ вже інтегрована в глобальний простір і швидко зростає, але залишається далекою від української промисловості. Крім того, гальмівним фактором на шляху до Четвертої індустріальної революції є дуже слабо розвинена інфраструктура в країні.

«Створення інфраструктури в широкому сенсі — це «домашнє завдання» держави. Досвід країн-сусідів показує, що держава має бути партнером й активно підтримувати інновації шляхом створення інституцій розвитку, таких як технологічні та індустріальні парки, венчурні та інші фонди, забезпечити захист інтелектуальних прав та розвернути освіту і науку обличчям до потреб економіки. З іншого боку, важливо, щоб наші промисловці розуміли необхідність нових технологій, адже кардинальні зміни вже на порозі, і треба бути до них готовими», — зазначив Юрій Пивоваров, виконавчий директор Асоціації «Інноваційний розвиток України» — співорганізатора дискусії.

Під час заходу було визначено, що єдиний спосіб рухатися до Індустрії 4.0 — це об'єднання зусиль держави, учасників ринків ІКТ, промислових систем управління та інжинірингу, а також науковців й освітян.

Генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» Надія Васильєва окремо підкреслила значення Національної академії наук України, яка мала б зіграти важливу роль у розвитку технологій 4.0. Але сьогодні НАНУ недостатньо пов'язана ані з вишами, ані з бізнесом, їй не вистачає прикладної спрямованості. При цьому вона вимагає більшого державного фінансування, хоча в розвинених країнах академії наук фінансуються бізнесом, та для цього наука повинна бути прикладною.

«Україні потрібно децентралізувати економіку, щоб стартапи отримували венчурні інвестиції (цей процес йде, що радує). Розвивати державно-приватне партнерство. Об’єднувати бізнес і розробників-інноваторів. Залучати Академію наук до роботи зі стартапами, — коментує Надія Васильєва. — В Україні добре вміють висувати ідеї, пропонувати креативні рішення. Але потрібно вчитися ці ідеї презентувати, доводити їх до конкретних продуктів. Ми, з боку міжнародних компаній, готові допомагати та навчати».

Учасники дискусії погодились, що успішні українські хай-тек-компанії мають стати об'єднувальним фактором і локомотивами руху до Індустірї 4.0, доносити до промисловців важливість високих технологій саме в їхніх секторах. Адже в українського бізнесу є певний бар’єр у сприйнятті інновацій. І кращий підхід для подолання цього бар’єру, на думку експертів, — фінансовий: з підприємцями мова повинна йти про економію коштів через впровадження того чи іншого рішення, а не про інноваційність саму по собі.

Публічна дискусія відбулася в рамках підготовки до третього Київського міжнародного економічного форуму, що пройде 6–7 жовтня 2016 року. У заході братимуть участь кілька десятків авторитетних іноземних і українських спікерів: відомі економісти та реформатори, представники великих міжнародних компаній, громадські діячі, члени Кабінету міністрів і депутати Верховної Ради, експерти із цілої низки країн, чий досвід з підвищення інвестиційної привабливості може бути корисним для України. За новинами форуму можна стежити на сайті та на офіційній сторінці у Facebook.