Наталію Заболотну обрано кандидатом на конкурс щодо заміщення посади директора Національного художнього музею

Наталія готова використати свій досвід організації масштабних арт-проектів та управління командами в «Мистецькому арсеналі» та «Українському домі» для реалізації великого науково-мистецького й репутаційного потенціалу Національного художнього музею та впровадження інновацій у культурну сферу України.

За словами видатного українського філософа, академіка НАНУ Мирослава Поповича, «у Наталії Заболотної є все необхідне для того, щоб успішно розвивати Національний художній музей. З одного боку, вона має видатні організаційні здібності та вміє поставити процеси на ділову основу. З іншого — у своїй роботі вона демонструє креативність та пасіонарність, що спираються на бездоганний художній смак».

«Наталія — високопрофесійний мистецтвознавець, яка вміє робити успішні проекти з великою відвідуваністю. Вона зуміла організувати роботу «Мистецького арсеналу» таким чином, що цей комплекс став дуже популярним серед киян і гостей міста, в тому числі молоді. Я вважаю, що для Національного художнього музею потрібен керівник саме такого рівня», — зазначила Адріана Вялець, заслужений працівник культури України, яка на посаді директора Національного музею українського народного декоративного мистецтва організовувала спільно з Наталією Заболотною цілу низку масштабних проектів.

«Дякую громадськості за наполегливе прагнення бачити мене на чолі такої надважливої музейної інституції. Розумію, що це велика відповідальність і велика робота. І я приймаю цей виклик долі, адже переконана, що спільно з активною фаховою спільнотою однодумців та з високопрофесійним колективом Національного художнього музею ми вже найближчим часом спроможні досягнути якісних змін не лише у позиціонуванні та сприйнятті музею, а й у переосмисленні репрезентації нашої країни у світі, — коментує Наталія Заболотна. — Сподіваюсь оправдати надії суспільства та вірю, що конкурс щодо вибору директора музею буде по-справжньому прозорим і стане взірцем демократичності та професіоналізму».

З 2010 по 2016 рік Наталія Заболотна займала посаду генерального директора Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал», а у 2006–2010 роках очолювала Центр ділового та культурного співробітництва «Український дім». Зусиллями команди Заболотної ці заклади було перетворено на потужні осередки культурного життя не лише столиці, а й країни у цілому.

Наталія разом із колегами заснувала та реалізувала цілу низку гучних, суспільно значимих культурних проектів і соціальних ініціатив: ART-KYIV contemporary, «Великий скульптурний салон», «Великий антикварний салон», Fine Art Ukraine, «Книжковий арсенал», «Космічна Одісея», «НЕЗАЛЕЖНІndependent», київське бієнале сучасного мистецтва ARSENALE, тощо. Ці проекти на багато років стали ефективною платформою популяризації українського мистецтва та культури як в Україні, так і далеко за її межами.

Спільно з музеями-партнерами було реалізовано в «Мистецькому арсеналі» вагомі міжмузейні проекти, такі як «Катерина Білокур. Хочу бути художником», «Вікна», «ЕТНОСВІТ» та ін.

За ініціативи Заболотної було засновано Всеукраїнську премію імені Бориса Возницького «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи», яка вже два роки присуджується найкращим за рейтингом музейникам країни.

Крім того, завдяки зусиллям Наталії народу України була дарована унікальна колекція відомого колекціонера, мистецтвознавця й художника Ігоря Диченка. Серед 504 творів, які поповнили національний музейний фонд країни, а наразі експонуються й зберігаються в «Мистецькому арсеналі», — роботи Сальвадора Далі, Казимира Малевича, Олександра Богомазова, Анатоля Петрицького, Василя Єрмилова та ін.

Довідка:

Умови конкурсного добору керівників державних та комунальних музеїв
На початку 2016 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури». Відповідно до цього закону, призначення керівників державних та комунальних музеїв на посаду має відбуватися шляхом укладення з ними контракту на п’ять років за результатами відкритого та публічного конкурсного відбору.

Конкурсна комісія складається з дев’яти членів: по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу закладу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.

Кандидатури до складу конкурсної комісії від трудового колективу обираються на загальних зборах трудового колективу. Громадські організації подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Орган управління забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.

Члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.

Членами конкурсної комісії можуть бути:

• незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування;
• члени професійних, творчих спілок, об’єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону;
• члени міжнародних об’єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.

Конкурсний добір проводиться публічно. Орган управління забезпечує відео- й аудіофіксацію всіх засідань конкурсної комісії та розміщує матеріали засідань конкурсної комісії на своєму офіційному веб-сайті. Представники засобів масової інформації та громадськості мають право бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час проведення співбесіди з кандидатами, під час якої публічно презентуються запропоновані проекти програм розвитку закладу культури.

Орган управління не пізніш як за 10 днів до дня проведення першого засідання конкурсної комісії повідомляє кандидатів про час і місце проведення засідання конкурсної комісії.

На першому засіданні конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, на відповідність кваліфікаційним вимогам.

На другому засіданні конкурсна комісія проводить співбесіду з кандидатами, під час якої заслуховує публічні презентації проектів програм розвитку закладу культури на один і п’ять років.

Допоміжними критеріями під час голосування на користь кандидатів є:

• післядипломна освіта у галузі управління;
• ступінь MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування або магістра державного управління;
• науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук;
• досвід роботи на керівних посадах в українських/міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері культури;
• володіння офіційними мовами Європейського союзу;
• досвід розроблення і реалізації інвестиційних та інноваційних проектів;
• схвальні відгуки в українських та іноземних галузевих засобах масової інформації;
• бездоганна ділова репутація.

Конкурсна комісія приймає рішення про визначення переможця конкурсу шляхом голосування й оприлюднює його на офіційному веб-сайті органу управління та в інший спосіб. Спосіб голосування визначається рішенням конкурсної комісії.

Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосувала більшість від затвердженого складу конкурсної комісії.

У разі виявлення фактів, які свідчать про конфлікт інтересів члена конкурсної комісії, такий член конкурсної комісії не бере участі в голосуванні.

У разі відхилення конкурсною комісією всіх кандидатів конкурсна комісія проводить повторний конкурс.

Керівник органу управління зобов’язаний призначити переможця конкурсу керівником державного чи комунального закладу культури не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу.