Чи потрібна Україні промислова політика: погляд влади та бізнес-експертів

Публічна дискусія на тему «Промислова політика: архаїзм або останній шанс врятувати економіку?» продовжила серію тематичних круглих столів для обговорення нагальних питань економіки України під егідою Київського міжнародного економічного форуму (KIEF).

У дискусії взяли участь експерти з авторитетних українських і міжнародних бізнес-організацій, депутати Верховної Ради VIII скликання Віктор Галасюк, Олександр Дубінін та Геннадій Кривошея, а також представник уряду — Руслан Корж, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Україні необхідна державна промислова політика чи краще залишити економіку на відкуп «невидимій руці ринку»? Потрібен протекціонізм чи навпаки — втручання держави у вільну конкуренцію буде лише шкідливим? Абсолютна більшість учасників дискусії — як серед експертів, так і серед представників влади — була солідарна в тому, що Україні промислова політика потрібна.

«Досвід таких країн, як Польща, Туреччина, Чехія, Корея, Малайзія, свідчить, що неможливо побудувати сильну сучасну економіку без потужного і диверсифікованого реального сектору. Економіка без промисловості — як людина без серця. Не має жодних перспектив сировинна економіка, що тримається переважно на вивозі зерна, металу і лісу, закордонних запозиченнях та імпорті готових товарів. Тому промислова політика — базова річ і наш головний фокус. І я впевнений на 100%, що нам вдасться її запровадити, навіть якщо для цього знадобиться додатковий час та кадрові зміни у владі, — коментує Віктор Галасюк, голова Комітету Верховної Ради України з питань промполітики та підприємництва. — Гострі проблеми сьогодення не відміняють, а тільки підкреслюють необхідність планування та системного підходу. Тому ми займаємося впровадженням моделі промислової політики, розробленої нашим Комітетом. Для її втілення необхідно прийняти 7–8 базових законів, які стимулюватимуть економіку».

Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців, радив скористатися досвідом розвинених країн, які мають промислову політику: «Конкурентоздатна економіка — це, в першу чергу, конкурентоздатна сучасна промисловість. Цей факт відображений у промисловій політиці розвинених країн. Вона базується на трьох базових принципах: міжнародній конкурентоздатності промислової продукції, експортній експансії та державному протекціонізмі з акцентом на модернізацію економіки. В Україні, на жаль, по жодному з цих напрямків немає чіткої політики та відповідної структури управління».

Якщо промислова політика потрібна, то якою вона має бути, щоб забезпечити прискорене економічне зростання? Експерти дійшли згоди, що Україні потрібно визначити пріоритетні напрямки розвитку економіки, аби чітко розуміти, яку країну ми бажаємо побудувати. За словами пана Галасюка, промислова та інвестиційна політика мають бути не компенсаторними, а стимулюючими. Тоді знімаються ризики вимивання податкової бази й створюються сприятливі умови як для вітчизняних, так і для закордонних інвесторів в українське виробництво. Учасники дискусії обговорили цілу низку конкретних заходів, які можуть стати ефективними інструментами промислової політики.

«Необхідно вже протягом поточного року забезпечити базові умови для розвитку країни: ефективну регуляторну базу, стабільну податкову систему, бар'єри для корупційних схем. Поки ми створюємо ці умови, державі треба підтримувати економіку спеціальними заходами, — коментує Руслан Корж, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. — Також потрібні «національні чемпіони» — галузі, від успіху яких залежить успіх усієї країни. Пошук та підтримка експортної діяльності таких «чемпіонів» — одне з важливіших завдань уряду».

Важливим елементом промислової політики представники бізнес-організацій одностайно назвали забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку. Обов’язок держави — створити рівні, зрозумілі та передбачувані правила гри для бізнесу. Без цього будь-яка промислова політика буде приречена на невдачу. Під час дискусії було наголошено на важливості внутрішнього ринку. Треба насичувати український ринок продукцією вітчизняної промисловості, яка на сьогодні є значною мірою відірваною від внутрішнього ринку. При цьому українські виробники не можуть повністю завантажити свої потужності через конкуренцію з боку дешевого імпорту, якого до країни завозиться дуже багато, в тому числі за допомогою сірих схем.

Ці проблеми можна вирішити за допомогою боротьби з корупцією на митниці та спрощення оподаткування. Це дозволить не лише «підняти на ноги» вітчизняного виробника, а й підвищить привабливість українського ринку для іноземного інвестора. Для залучення інвестицій із-за кордону, на думку експертів, важливою частиною промислової політики України повинно бути створення індустріальних парків. Саме вони мають стати безпечною та надійною гаванню, в якій іноземним інвесторам буде зручно й вигідно починати свою діяльність в Україні. Крім того, обговорюючи умови для промисловців всередині країни та на зовнішніх ринках, деякі експерти підкреслили важливість підтримки, в першу чергу, малого та середнього бізнесу. Зокрема, за словами президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, «необхідно робити акцент на малий та середній бізнес, адже великому бізнесу достатньо просто не заважати» .

Присутні на заході депутати також зазначили, що в той час, як модель промислової політики України знаходиться на стадії обговорень та узгоджень, Комітет Верховної Ради з питань промполітики та підприємництва ініціював невідкладний захід — створення Антикризового економічного штабу. Ця установа повинна підтримувати оперативний зв’язок виробників із владою та допомагати вирішувати їхні проблеми на щоденній основі.

«Ситуація змінюється, державну промислову політику все менше сприймають як архаїзм. За останні три місяці ставлення і уряду, і суспільства змінилося на користь промислової політики, причиною чого стало безпрецедентне скорочення промисловості. Зволікати не можна, тому ми, використовуючи майданчик Київського міжнародного економічного форуму, намагаємося залучити якомога більше представників влади та бізнес-кіл до роботи над моделлю промислової політики та її запровадженням», — коментує Володимир Панченко, програмний директор KIEF, президент Інституту суспільних досліджень. Перші результати та перспективи промислової політики України стануть також однією з ключових тем другого Київського міжнародного економічного форуму, який відбудеться на початку жовтня 2015 року.

Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії. Перший КМЕФ відбувся 2 жовтня 2014 року за участі більше 50 експертів, 120 представників міжнародних і національних ЗМІ та 550 учасників. www.forumkyiv.org