Протекціонізм на користь окремих галузей загрожує існуванню багатьох підприємств-виробників обладнання залізничної інфраструктури

Підвищення цін на металопродукцію всередині країни не дозволяє їм успішно конкурувати на зовнішніх ринках. Щоб урегулювати дану ситуацію Асоціація має намір звернутися до Уряду та відстоювати інтереси вітчизняних виробників спеціалізованого обладнання.

«Проблеми, що постали перед даними підприємствами, в першу чергу обумовлені вузькістю ринку та різким падінням платоспроможності основного споживача нашої продукції – Державної адміністрації залізничного транспорту України, адже саме вона є величезним ринком збуту та разом із підприємствами-машинобудівниками складає єдиний комплекс, – підкреслює директор Асоціації «Виробників обладнання залізничної інфраструктури та перевізників» Олег Мельник. – Через високі ціни на метал виробники не можуть забезпечити необхідного рівня зниження цін на свою продукцію. І в результаті ми маємо замкнуте коло: наша продукція потрібна УЗ, а Укрзалізниця не може її придбати за дефіцитом коштів…».

Для вирішення питання взаєморозрахунків було прийнято відповідне розпорядження Кабінету міністрів України про організацію платежів. Однак на сьогодні Мінпаливенерго, НКРР, НАК «Енергетична компанія України», «Вугілля України» зазначене розпорядження виконують вкрай незадовільно. Впродовж серпня та першої декади вересня поточного року проведено взаєморозрахунків за виконані перевезення лише на суму 16 млн грн, тоді як домовленості були зовсім інші – 116 млн грн щомісячно. Хоча не можна сказати, що послуги на перевезення вантажів є дуже дорогими. Зокрема, вартість транспортної складової у продукції металургів становить для перевезення катанки 2,2 %, холодного рулону – 1,61 %, чавуну – 2, 31 %.

Залишаючись головним спонсором металургів, Укрзалізниця є і найбільшим прямим споживачем металу. Проте, якщо в минулому році будівництво 1 км шляхів коштувало близько 2 млн грн, то зараз – 2,6-2,7 млн грн. Вартість вагонів також росте, ще більше звужуючи споживчі можливості традиційного замовника. Так, з минулого року вартість електровоза «Луганськтепловозу» збільшилася з 32 до 48 млн грн, а приміської електрички – з 47 до 63 млн грн. З початку року вартість стрілочного переводу Р 651/11 збільшилася 225 тисяч до 248 тисяч грн, а хрестовин Р651/11 – з 28 тисяч до 32 тисяч грн. Однак функціонування цих підприємств-виробників на сьогодні є основною заслугою транспортників. Хоча можливості Укрзалізниці не безмежні і вона також має свої нагальні проблеми – дефіцит коштів, що безпосередньо впливає на платоспроможність залізничників. У разі ж згортання транспортниками програм технічного розвитку УЗ, виробники техніки та обладнання опиняться перед загрозою закриття.

Подібний сценарій може бути згубним не лише для подальшого розвитку транспортної галузі, але й негативно позначиться на розвитку окремих міст України, адже члени Асоціації (серед них Гніванський завод спецзалізобетону, Коростенський завод залізобетонних шпал, Дніпропетровський стрілочний завод, Керченський стрілочний завод, Каховський завод електрозварювального обладнання, Макіївський завод метисних виробів та багато інших), є чи не найбільшими працедавцями своїх регіонів.

За словами Олега Мельника, Асоціація «Виробників обладнання залізничної інфраструктури» закликає до конструктивного діалогу з Урядом: «Заради збереження цілісності транспортного комплексу та безпосередньо галузі виробників обладнання залізничної інфраструктури, є вкрай важливим проведення виваженої тарифної політики, в тому числі з урахуванням потреб розвитку не тільки Укрзалізниці, як першочергового споживача цієї продукції, а й власне транспортної галузі в цілому».
29/09/2009