В Києві відбулась дискусія на тему «Фінансування проектів розвитку

12 листопада в Києві відбулась дискусія на тему «Фінансування проектів розвитку. Перспективи та проблеми створення і функціонування Банку розвитку в Україні». Цей захід відкрив серію фахових зустрічей, що передуватимуть другому Київському міжнародному економічному форуму (КМЕФ), який відбудеться у столиці 1 жовтня 2015 року. В круглому столі, що пройшов у столичному готелі Hilton Kyiv, взяли участь більше двадцяти українських та іноземних фінансових експертів, топ-менеджерів банків і урядовців. Залучення внутрішніх і зовнішніх коштів задля розвитку пріоритетних галузей економіки, збільшення обсягів кредитування та зменшення відсоткової ставки за кредитами банків — сьогодні ці питання серед найважливіших для української сфери фінансів. У багатьох країнах світу цим займаються окремі фінансові інституції, що носять назву банків розвитку.

Учасники дискусії 12 листопада не дійшли згоди стосовно того, що Україні потрібна структура для фінансування довгострокових проектів. Думки також розійшлися, коли обговорювали, якою ця структура має бути. Більшість експертів, які виступали за створення банку, схилялися до того, що в Україні необхідно створити саме Банк розвитку — з цілого комплексу причин. Зокрема, екс-в.о. Міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта зазначив, що «реформи потребують грошей і Банк розвитку міг би стати джерелом фінансування реформ. Окрім того, створення такого банку буде стимулом для поліпшення решти банківської системи через стимулювання реального сектора». Стратегічну точку зору озвучила представник наукової спільноти — провідний науковий співробітник відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н.

Тетяна Кричевська: «Міжнародний досвід демонструє, що національні банки розвитку успішно виконують функції, які не можуть виконувати інші фінансові інститути та держава. Банк розвитку заповнює певні провали фінансового ринку, такі як брак довгострокового кредитування, особливо інфраструктурних проектів. Також важливо те, що такий банк формує культуру й середовище для довгострокового фінансування в економіці». Всі експерти солідарні в тому, що Банк розвитку може ефективно функціонувати лише за умови жорсткого контролю та прозорих процедур розподілу коштів. Представники банківського сектора наголошували не через створення Банку розвитку, а після налагодження системи захисту прав кредиторів варто очікувати збільшення кредитування в Україні. Щодо оптимальної для України моделі створення Банку розвитку — на базі існуючої структури чи з нуля — директор Департаменту фінансової політики Мінекономіки Іван Лівий підкреслив, що «можливі обидва варіанти — як новий, так і діючий банк. У будь-якому разі, для роботи Банку розвитку необхідно прийняти окремий закон».

Експерти також розглянули ключове питання розміру капіталу для Банку розвитку, адже суми у сотні мільйонів доларів проблеми не вирішать. «Капітал Банку розвитку має бути на рівні $3–4 млрд, плюс таку ж суму можна залучити на фінансових ринках», — стверджує екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

Експерти, які виступали за інші форми залучення коштів на розвиток економіки, піддали критиці формат Банку розвитку. Зокрема Володимир Литвин, заступник голови правління Ощадбанку акцентував увагу на передчасності створення в Україні такого банку та потребі фокусуватися на інших нагальних проблемах у банківській сфері та створювати додаткові продукти фінансування, особливо малих і середніх підприємств. Окрім того, експерти підкреслили: якщо Банк розвитку в Україні буде створено, у нього буде такий самий рейтинг, як у держави, тобто залучити більш дешевих грошей він не зможе. Міжнародні фінансові структури також відносяться до перспектив створення в Україні Банку розвитку з обережністю, адже країні спочатку треба подолати корупційну складову, яка унеможливлює ефективне функціонування такої інституції, як власне й інших інструментів розвитку, в якому бере участь держава.

Під час дискусії було запропоновано можливе вирішення цієї проблеми: створення міжнародного кредитного комітету для контролю за використанням коштів. Варто нагадати, що сьогодні обговорюється вже четверта спроба створення повноцінного Банку розвитку в Україні. Але всі попередні спроби відбувались у мирний період, а в умовах воєнної загрози країна не може дозволити собі гаяти час у питанні подолання негативного тренду в економіці. Необхідні рішучі кроки в подоланні корупції. Банк розвитку міг би стати ефективним інструментом для прискорення пріоритетних напрямків розвитку економіки України.

«Сьогоднішня гостра дискусія продемонструвала, що ця проблема є вкрай важливою для країни. Ми сподіваємося, що обговорення даної теми продовжиться як в експертному середовищі, так і в урядових колах, і в підсумку буде знайдено ефективне вирішення питання щодо довгострокового фінансування пріоритетних галузей економіки, — коментує Юрій Пивоваров, виконавчий директор Київського міжнародного економічного форуму. — Зі свого боку, ми плануємо продовжити серію фахових зустрічей, присвячених нагальним питанням української економіки, щоб використовувати для їх вирішення можливості КМЕФ, який зарекомендував себе як справжня реформаторська рушійна сила та джерело актуальних ідей».

Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії. Перший КМЕФ відбувся 2 жовтня 2014 року за участі більше 50 експертів, 120 представників міжнародних і національних ЗМІ та 550 учасників.

www.forumkyiv.org