http://b2blogger.com/pressroom/Rambler/ Пресс релизы сайта B2BLogger.com. http://b2blogger.com/i/b2blogger_logo.gif http://b2blogger.com/pressroom/ Thu, 12 Jun 2008 13:31:00 +0300 http://b2blogger.com/pressroom/release/12115.html У попередній статті ми говорили про необхідність державного, а не особисто-корисливого підходу до того, що становить функцію держави, необхідності міцного державного апарата, здатного впливати на найважливіші відносини, наявні в суспільстві, верховенстві Закону й наявності інституту реальної відповідальності держслужбовців, а не по політичних замовленнях,- як основі зміцнення ролі правової держави. Це настільки велика тема, що хотілося б до неї ще повернутися пізніше, як і до "каркаса" моделі сильної правової держави. &nbsp; Thu, 12 Jun 2008 13:31:00 +0300 <p></p> <p style="text-align: justify;">&nbsp;</p> <p style="text-align: justify;">Сьогодні хотів би зупинитися на тих питаннях, які викликають розбрід у суспільстві й до знаходження компромісу, "золотий середини" у яких неможливо приступати до побудові реально діючой й виконуючой свій функціонал державної машини. Я говорю про питання политизированности державних службовців і питанні мов національних меншостей. Погодитеся, що це те, що сьогодні розбурхує розуми багатьох.</p> <p style="text-align: justify;">Почнемо спочатку з питання политизированности державних службовців, цих "робітників" Держави, через які вона діє на всіх громадян країни. Дійсно політична сила, що перемогла, звичайно призначає своїх представників на пости починаючи від найвищих і так далі по спадні...</p> <p style="text-align: justify;">АЛЕ... Чому ця сила є перемігшої? Тому що виборці повірили, що ці люди можуть зробити те, що змінить їхнє життя до кращого, або, принаймні, не погіршить... І на стадії виборів іде не стільки пред'явлення професіоналізму, скільки боротьба обіцянок: хто що наобіцяє краще, і фантазія в такому змаганні може бути безмежної. Але от відгриміли фанфари післявиборчої перемоги й необхідно займатися щоденною рутинною роботою, у якій полум'яний оратор може виявитися никудышним господарником. Хіба від партійної приналежності, а не його державного й професійного підходу до виконання свого функціонала, залежить потреба того або іншого державного службовця суспільству?</p> <p style="text-align: justify;">Але мова не про це. Мова йде про те, що призначений державний службовець повинен бути Слугою Держави, свого Народу, а не рабом будь якої політичної сили, при виконанні своїх посадових обов'язків виходити з інтересів загальнодержавних, а не вузкополітичних. Партій - багато, програм діяльності - ще більше, але він тепер - працівник Держави й виходити повинен з необхідності виконання завдань, що є перед Державою, а не перед окремою партією. Така теорія безпартійності державних службовців і пріоритету загальнодержавних інтересів перед партійними може бути тією об'єднуючою силою, що залучить на державну службу кращих професіоналів з різних партій, можливо й з тих, хто програв вибори, тому що сильна правова держава повинна бути тією структурою, що вбирає в себе все що є кращого в недержавних, створюючи для цього необхідні умови, виходячи із загальнодержавних пріоритетів і принципів професіоналізму, які несуть у собі об'єднуючий початок незважаючи на різні політичні погляди. До обґрунтування цієї тези й конкретного механізму системи хотілося б повернутися в пізніших публікаціях.</p> <p style="text-align: justify;">Зараз хотілося б поговорити ще про одну проблему, що може стояти на шляху побудови сильної держави, проблемі наявності декількох мов у державі, одна із яких призначається основною і єдиною, у той час як інша мова була широко розповсюджена раніше й використовується зараз не менш, ніж половиною населення держави.</p> <p style="text-align: justify;">Тому що на більше старій мові в більше стабільні періоди робилися наукові фундаментальні дослідження, найбільш досвідчені професіонали, природно, одержували знання, навички й уміння, використовуючи цю мову. І на цій мові навчали наступні покоління професіоналів. Так само ця стара мова була формою спілкування й культурного обміну для багатьох, вона була мовою тих, хто ввійшов у світову науку, культуру як незаперечні авторитети.</p> <p style="text-align: justify;">Але от вирішили, що основною і єдиною мовою буде одна мова, розвитку якої до цього або не приділялося досить уваги, або існували до її розвитку різні перешкоди.</p> <p style="text-align: justify;">Що ж ми одержимо в підсумку, якщо призначити таку мову єдиною і державною? Відбудеться розкол суспільства на дві частини, одна з яких, можливо, буде переслідувати іншу не за яку-небудь аморальність або злочинність, а тільки за мову вираження своїх думок, не обов'язково вникаючи в їхній зміст. Відбудеться відтік професіоналів з державних структур, що тепер говорять на цій єдиній мові, і заміна на тих, що говорять на цьому єдиному, що не обов'язково мають необхідний досвід державної діяльності й необхідні професійні навички для державної діяльності. Адже наробітки управлінської науки до цього були на цій старій мові, а що спілкуються новою мовою необов'язково будуть мати такі навички через те, що не відбулися ще наробітки необхідного наукового потенціалу на цій мові.</p> <p style="text-align: justify;">У світі існують багато країн, у яких визнані державними кілька мов, наприклад, Швейцарія, так у ній проживає населення, що спілкується кількома мовами . Я особисто не чув, щоб це було у цієї країні такий вуж проблемою, що виводить її народ із протестом на вулиці з вимогою встановити тільки одну яку-небудь мову. Незалежно від язикової приналежності всі вони є громадянами однієї держави. Виходить, можна говорити, що використання в якості державних декількох мов, на яких говорить більшість населення, є тим, що знімає суспільну напругу й не лагодить незручності громадянам незалежно від пропонованих цілей.</p> <p style="text-align: justify;">Якщо говорити про необхідність розвивати яку-небудь одну мову з декількох, що використовуються масово на території країни, то для зняття суспільної напруги це ж можна робити не шляхом адміністративної заборони однієї з мов на користь інший, а шляхом розвитку відстаючої, створення на ній культурних або наукових шедеврів, які через їхню світову значимість будуть впливати й на іншу мову. Створення ж нетерпимості тільки на підставі язикової приналежності підриває стабільність держави й відволікає населення від інших, насущних проблем, що стоять перед громадянами цієї держави незалежно від їхньої мови, веде не до об'єднання суспільства для рішення загальних проблем, а до відволікання його від цього руху розвитку.</p> <p><a href="http://konsyltacii.com">http://konsyltacii.com</a></p> <p><a href="http://blog.liga.net/user/lopatka/default.aspx">http://blog.liga.net/user/lopatka/default.aspx</a></p>